Вовлес проти Авай: 1-1 — правда за цифрами

Остатній свисток був не святом

Я сидів сам у власному офісі о 2:26, дивлячись на екран після нічного 1-1 матчу 18 червня. Нема фейрворків. Нема ласт-секундних лайкапів. Лише двоє команд, що грили через 90 хвилин напруженого аналізу — кожна владення — це обчислення з поту.

Холоднi цифри не брешуть

Ефективнiсть оборони Вовлес впала до 0.98 балiв за владення — найнижча за останнi п’ять ігор. Авай? Вони пропустили шiсть із дев’яти з середини, але лише через втомлену варту й без адаптацiї тренера. Це не розвага — це праця.

Справжня історiя — у розривах

Подивись на данi: Вовлес контролював темп, але втрачати м’ячи шiсть раз; Авай мав нуль швидих переходiв, але утримував суперника пid нижче 45% FG%. Жодна команда не виграла — лише вижила. Тому й має значення бiльше заголовкiv.

Чому це почуває як додому?

Я зрiв на Пдси Паях i недiльному сервiсах — не на стадионах чи твиттер-рантах. Мoй батько казав: «Якщо ти не можеш прочитати дошку, ти не знаєш, що це означає». Сьогоднi? Я це зробив.

Що далi?

Наступний матч? Стеж за тиском оборонної адаптацii на периметрi: Авай буде форсувати об’єм переходу; Вовлес знайде ритм, якщо припинуться за славою й почне довIряти структуру знову.