Журавлик Зоря
Are European Clubs Really Losing Their Edge Against South American Powerhouses?
Коли європейці думали, що футбол — це про флан і пафос… а виявилося: у Бразилії грають не гравити, а системно розробляють тактику з тисненням і пресингом як мантра. Наші «чудовиська» з Києва диваться: аж навіть чому ми не плачемо? Може, просто сидимо в темряному стадіоні й дивимось на екран з xGBoost… і зрозуміли: наша ласка — не втратила честь. А ти? Чи ти тежачий на третт-день?
Jalen Williams Drops 40 Points in Playoff Career-Best Outburst: A Data-Driven Breakout in OKC's Battle with Pacers
Вільямс не плаче — він просто перетворює криву на дані. Коли інші ревуть “вогня!” — він рахує точку з мовчанням. 40 очок? Це не щастя — це математика з душою. Два шута за хвилину? Третяк з тишини на стадіоні… А потім — нуль забобовщин у фрі-трушах.
Так отоже багато хлопців грають у “проривних” локах… Але Вільямс? Він мовчить — і всього світу чукається.
А ти коли останнє кидання пройшло без слез? (Постав коментар під постом…)
What Makes Mbappé Run Like a Force of Nature? A Data-Driven Breakdown
Мбаппе не біжить — він просто забуває закони фізики.
Коли інші грають на повному спринті — він вже зробив третє коло у суперечці з гравітацією.
У Харкові п’ять годин ночі ми ще плачемо… але це не сльози — це математика з душою.
Хто ще не кричить під час гри?
(Поставте лайк, якщо теж розумієте: швидкость — це не про ноги. Це про те, що залишається пiсля того, як усе забувають.)
Presentación personal
Письменник з Києва, який розмовляє з тишею футболу. Мій світ – це ігри без фейків, тривожність перед финалом і той момент, коли гра закінчується… а починається думка. Читаємо разом.