Гра не за влученням

Ліу Чан влучив лише ⁵⁄₁₄ — але зробив таке, що душа садиться в п’ятки.

Світло на лінії штрафних

¹¹⁄₁₂ з лінії? Так! Це не помилка — це стратегія тиранства над правилами.

Навмисне биття в стіну

3 накази на штрафних і 4 орбіти — виглядає як гра для фанатиків. Але хто каже: «впадаючи — перемагаєш»?

Наш Ліу Чан показав: іноді найкращий гравець — той, хто навмисно падає. А що скажете ви? У вас був такий матч? Коментаряйте! 🏀💥

Франція без Вембаньями?

Та це ж не катастрофа — це стратегія! Навіть якщо моя чайна чашка впала на підлогу від шоку.

Замість гігантських імен — молодь, енергія й бажання не просто грати, а перероджуватися.

Диабате, Кубалі, Сарр — це не просто імена. Це майбутнє французького баскетболу у форматі «без додаткових штрафних».

Середній вік команди — 23.8 року? Звучить як сценарій для доброго фантастичного серйозного фільму про трансформацію.

А ще: три п’ятнадцятилітніх зробили дабл-дабли у кваліфiкацiї — це не помилка, це прогноз.

Чи хотимо ми перемоги чи просто не хочемо втратити себе?

Ваша версія? Пишите в коментарях — хто з новачкiв вас найбiльше захопив?

#Францiя #Баскетбол #Майбутнє #НовийПоколiння